15 грудня відійшла у вічність прекрасна Людина, Вчитель від Бога, щира Колега, кохана Дружина, любляча Матуся, найкраща Бабуся, добра Подруга … Завершилася земна дорога Олени Іванівни Антонюк. Полум’я болю обпікає душу від думки, що ніколи не буде її поряд з нами. На жаль, смерть забирає життя найкращих – тих, хто міг би творити, любити, мріяти, радіти кожній миті. Закінчився земний шлях Людини з великої літери, яка більшу частину свого життя присвятила вчительській професії, яка протягом багатьох років сіяла добре і вічне в душах дітей.
Важко писати і говорити про неї у минулому часі, важко повірити, що життя продовжиться вже без неї: яскравої, сповненої життєвих планів, людини з добрим та чуйним серцем. Дякуємо долі, що вона була в нашому житті.
Люди, які відійшли у вічність, залишаються живими доти, доки про них пам’ятають. Олена Іванівна пішла несправедливо рано, але буде жити у пам’яті своїх учнів і у наших серцях. Нехай їй буде тепло і затишно в Божих обіймах, вона це заслужила. Віримо, що всемилостивий Господь прийме світлу і щиру душу в Царство Небесне.
Вічна і світла пам`ять!