Українська мова – це дорогоцінний скарб , що дістався нам від наших предків. Нелегким був шлях нашої солов’їної до визнання її єдиною державною мовою України. Для нас, українців, рідна мова – це дорога спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість та зв’язок поколінь.
Цього року програма Тижня була, як завжди, досить насиченою.Здобувачі освіти мали змогу поринути у історію становлення української мови та літератури.
У 9-А класі нашого ліцею проведено “Літературно-мовний КВК”,присвячений цій даті”.Команди змагалися у п’яти конкурсах:”Знайомство”,”Послання предків”,Мовні заморочки”,”Редактор”,”Продовж думку”.
З учнями 6-В класу провели мовно-літературну вікторину “Мова моя калинова”. Працювали в команді,виконували завдання,пояснювали фразеологізми,відгадували загадки.
До Дня української писемності та мови у 6-А класі проведено незвичайний урок-квест, під час якого ліцеїсти ще раз довели, що в нашій школі учні знають та плекають рідну мову.(Дивитись відео)
Про українську мову як фактор єдності нації, як зброю у війні проти росії, про моду на українське у світі говорили учні 10-Б класу. Учасники диспуту “Війна і мова: як українська мова змінюється і змінює світ”, що проходив у рамках заходів до Дня української писемності та мови, згадали неологізми і фразеологізми воєнного часу: від улюбленої перевірки на знання української – “полуниці” до новотворів “байрактарити”, “чорнобаїти”, “затридні” тощо. Не могли оминути стрімкої тенденції переходу російськомовних громадян нашої держави на українську (тож обговорили її причини, умови, труднощі та перспективи).
«Магія рідного слова» – під такою назвою пройшла філологічна гра у 10-В класі до Дня української писемності та мови. Дві команди старшокласників досить жваво демонстрували свої пізнання у царині мови, вміння користуватися солов’їною, правильно вживати мовні вирази та форми, знаходити іншомовним словам українські відповідники.
Цікаві конкурси «Скажи українською», «Мовне асорті», «Кросворд-переклад», «Народ скаже, як зав’яже» та ін. були під силу десятикласникам та не залишили нікого байдужим. Із великим захопленням вони пробували себе в ролі юних поетів, пояснювали омоніми через загадки-жарти, намагалися без затримки відповідати на мовні питання. А ще – почергово звучали у виконанні учасників команд пісні, в яких згадувалися українські символи та обереги.
Та чи не найбільше емоцій викликав конкурс «Показуха». Кожна команда з допомогою міміки та жестів демонструвала фразеологізми, а інша повинна була їх відгадати.
Як підсумок заходу – змагання капітанів. Дарина Тарасюк та Ірина Деркач висловили думку щодо твердження «Людина, яка байдужа до своєї мови, – дикун». Старшокласники погодилися з думкою, що рідну мову потрібно любити, плекати «… над усі багатства і припливи мод», шанувати її «серцем і вустами», бо
Народ без мови – це вже не народ.
Без мови всі б ми сиротами стали.
