Із хвилюваннями, усмішками, квітами та особливим передчуттями зібралася шкільна родина, аби відзначити свято Першого дзвоника.
Навіть негода поступилася, аби цей день став особливим для маленьких першокласників, які зробили перший крок у велику шкільну історію, для учнів одинадцятих класів, які розпочали такий важливий випускний рік, для всіх школярів, адже це ще одна можливість бути разом, навчатися і мріяти.
Вітальні слова директорки школи Тетяни Митчик переплітались з вдячністю воїнам за силу, мужність і захист. Сильними і важливими стали настанови нашого земляка – ветерана Богдана Цапа.
Були вірші від наймолодших і пісні від старшокласників. Були і запальні танці, й руханки, і гучні переливи дзвінка під українським стягом. Контрастом стала абсолютна тиша хвилини мовчання та покладання квітів до пам’ятних місць поховання наших випускників, які загинули на війні. Бо це не потребувало слів. Ми вшанували пам’ять тих, хто колись сидів за шкільними партами, сміявся на перервах, будував плани й мріяв про майбутнє. Сьогодні їхні імена назавжди вписані в історію нашої школи та всієї України.
Нехай цей навчальний рік буде мирним, щасливим і переможним! Бажаємо учням впевнено крокувати до своїх мрій, учителям – натхнення й сил, а батькам – гордості за успіхи своїх дітей!
З новим навчальним роком!