Історична година пам’яті під гаслом: «Не забудемо. Па’ятаємо. Збережемо і примножимо» проведена для старшокласників ЗЗСО «Камінь-Каширський ліцей» №2.
Неможливо будувати світле майбутнє, відкидаючи в небуття минуле. Героїчне і трагічне є в історії кожного народу. Сторінки нашої історії також наповнені героїчною звитягою борців за волю та пронизані гіркотою і болем за втрати на шляху до перемоги. Кожна пам’ятна дата по особливому заставляє битися наші серця . Але найгостріші відчуття викликають День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Саме до такої думки прийшли учні 10-А та 11-А класів на виховному заході та вшанували пам’ять полеглих героїв.
Друга світова війна 1939 – 1945 рр. стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. На її фронтах загинуло понад 50 млн. людей, серед них 8 млн. українців. Україна брала участь у війні на стороні Об’єднаних Націй. Ми маємо пам’ятати про вклад нашої Вітчизни у Велику Перемогу над нацизмом, задля торжества історичної справедливості. На території України велися головні воєнні дії Другої світової війни, проведено 29 воєнних оборонних і наступальних операцій. В лавах червоної армії воювали 6 млн. українців і кожен другий загинув, а хто повернувся – залишився довічним інвалідом. Український народ дав Збройним силам 300 воєначальників, з 15 діючих фронтів 8 очолювали маршали і генерали українці за походженням . 2072 українці за мужність і героїзм в роки війни удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 32 це звання отримали двічі, а льотчик І. Кожедуб дістав це звання тричі. У діючій армії в роки війни працювало 16 тис. лікарів з України.
Друга світова війна залишила глибокі рани в душах українців. Україна втратила п’яту частину населення, 10 млн. населення залишилися без даху над головою ,зруйновано і спалено714 міст, понад 28 тис. сіл. Прямі збитки, заподіяні фашистами Україні, становили 285 млрд.крб.
На превеликий жаль, історія Другої світової війни не стала уроком для деяких політиків, які прагнуть наслідувати Гітлера. Мільйони загиблих, тисячі скалічених душ, зруйновані мрії і сподівання, на жаль, не стали перепоною російській федерації для сьогоднішнього геноциду українського народу. Здавалося б, ХХІ століття надворі, розвиток технологій на високому рівні, а на нашій рідній, квітучій землі знову ріки крові, море сліз, тисячі зруйнованих будинків. Вони хотіли нас зламати, але змогли тільки більше об’єднати нашу незламну націю. Сьогодні, Україна – синонім свободи. Такої підтримки від світової громадськості ми ще ніколи не отримували. Ми доводимо кожен день, що ми незламні, і хочемо жити у вільній країні з правом вибору. Наша паніка та страх перших днів війни перетворились на патріотизм та любов. Ми – сильні. Ми – незламні. Ми – єдині. Ми – українці. Сьогодні, Україна захищає не тільки свої землі. Вона стала щитом для Європи та світу в цілому. Боляче від того, що мільйони дітей України мріють сьогодні зовсім не про іграшки, а про спокій і тишу. Війна вкрала дитинство, але не забере майбутнє. Щасливе майбутнє. Майбутнє у Європейській країні. Ми на своїй землі – вистоїмо! Слава Україні!
Марія Кошель Софія Левчук